1. Музиці навчали всіх аристократів, українських та європейських. Музикувати – це привчати до шляхетних манер.
2. Музичні заняття виховують волю і дисципліну: займатися на інструменті треба постійно, регулярно і без перерв. Взимку і влітку, в будні і свята. Майже з тим же завзяттям, з яким чемпіони тренуються в спортзалі і на ковзанці. Але, на відміну від героїв спорту, граючи на роялі, не можна зламати ні шию, ні ногу, ні, навіть, руку.
Відтак, музика – це виховання характеру без ризику травм.
3. Займаючись музикою, дитина розвиває математичні здібності. Вона просторово мислить, потрапляючи на потрібні клавіші, маніпулює абстрактними звуковими фігурами, запам’ятовуючи нотний текст, і знає, що в музичній п’єсі як в математичній аксіомі: ні відняти, ні додати! Не випадково Альберт Ейнштейн грав на скрипці, а професори фізики і професори математики Оксфорда складають 70% членів університетського музичного клубу. Отже, віддати дітлахів до музичної школи – це досить-таки хороша ідея.
4. Музика і мова – це сестри-близнючки. Вони народилися слідом одна за одною: спочатку старша – музика; потім молодша – словесна мова, і в нашому мозку вони продовжують жити поруч. Фрази і пропозиції, коми і крапки, питання і вигуки є і в музиці, і в мові. Люди-музиканти не лише грають і співають, вони краще говорять і пишуть, легше запам’ятовують іноземні слова, швидше засвоюють граматику. Меломани-літератори Тургенєв і Стендаль, Пастернак і Толстой, Руссо і Роллан, кожен з яких знав не одну іноземну мову. Як рішення – усім майбутнім поліглотам настирливо рекомендуються музичні уроки.
5. Відомо, музика структурна та ієрархічна: великі твори розпадаються на менші частини, які в свою чергу діляться на невеликі теми і фрагменти, що складаються з дрібних фраз і мотивів. Психологи довели, що маленькі музиканти, учні знаменитого Шінічі Сузукі, якщо навіть не надто досягли успіху в розвитку музичного слуху і пам’яті, обійшли своїх однолітків за рівнем структурного мислення. Зверніть увагу, батьки майбутніх IT-інженерів, системних адміністраторів і програмістів! Музика веде прямо до вершин комп’ютерних наук; не випадково фірма Microsoft воліє працевлаштовувати співробітників з музичною освітою.
6. А ще ця складова розвиває навички спілкування або, як їх сьогодні називають, комунікативні здібності. За роки навчання дитина-музикант познайомиться з галантним і дружнім Моцартом, йоржистим і атлетичним Прокоф’євим, навченим і філософічним Бахом та іншими яскравими персонами. Граючи, йому доведеться в них перевтілитися і донести до публіки їхній характер, манеру відчувати, голос і жести. Тепер залишається один крок до таланту бізнесмена, для якого чи не головне – знаходити спільну мову з людьми.
7. Варто взяти до уваги, що музиканти сердечні і одночасно мужні. Як стверджують психологи, музиканти-чоловіки чуттєві, а музиканти-жінки стійкі і тверді духом. Музика пом’якшує звичаї, але, щоб в ній досягти успіху, треба бути мужнім. Зверніть увагу, завбачливі батьки, які очікують допомоги і підтримки в старості! Діти, які займалися музикою, співчутливі і одночасно терплячі, і тому частіше готові подати своїм престарілим батькам ту саму “склянку води”.
8. Не слід пропустити того, що заняття музикою привчають «включатися по команді». Музиканти менше бояться страшного слова deadline – термін здачі роботи. У музичній школі не можна перенести на завтра або на тиждень вперед академічний концерт. Положення на сцені привчає до максимальної готовності «на замовлення», і дитина з таким досвідом не завалить серйозний іспит, інтерв’ю при прийомі на роботу чи відповідальну доповідь. Музичні заняття в дитинстві – це максимальна витримка і артистизм на все життя. Такого роду заняття виховують маленьких «цезарів», що вміють робити багато справ відразу.
9. Музика допомагає орієнтуватися в декількох процесах одночасно. Як читає з аркуша піаніст? Він відразу робить кілька справ – пам’ятає про минуле, дивиться в майбутнє і контролює сьогодення.
10. Музика привчає мислити і жити в декількох напрямках. Дитині-музиканту буде легше бігти по кількома життєвими доріжками і скрізь приходити першим.
Надійшов час резюмувати: музика – найкращий шлях до життєвого успіху. Не дивно, що мистецьким минулим відзначені багато знаменитостей. Подивіться на успішних людей в будь-якій сфері, і запитайте, чи не займалися вони в дитинстві музикою, хоча б і недовго, хоча б і без особливого завзяття? Звичайно, займалися. Агата Крісті свою першу розповідь написала про те, чому їй важко грати на фортепіано на сцені; Кондоліза Райс, навпаки, найбільше любить грати на публіці у своїй концертній сукні; Біл Клінтон упевнений, що без саксофона ніколи не був би президентом.
